- зумовити
- —————————————————————————————зумо́витидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зумовити — див. зумовлювати … Український тлумачний словник
зумовити — див. зумовлювати … Словник синонімів української мови
зумовлювати — зумовити (бути умовою чого н.), визначати, визначити Пор. спричиняти … Словник синонімів української мови
запрограмувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Скласти програму (у 8 знач.) 2) Задати автоматичній машині, пристрою і т. ін. програму, порядок дій. Запрограмувати ядерний пристрій на вибух. || Підготувати кого небудь до певного способу дій, поведінки (перен.). 3)… … Український тлумачний словник
зумовлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зумовити … Український тлумачний словник
обманливий — а, е. 1) Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий. || Примарний, уявний; несправжній. 2) Який містить обман (у 1 знач.); обманний. Обманливі твердження … Український тлумачний словник
спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… … Словник синонімів української мови
зумовляти — мовлям, ляш, (зумовити, мовлю, виш Св. Зумовлювати, дати умови, договоритися. Юж мы ся зумовили на заран в ліс піти … Словник лемківскої говірки